Інноваційні технології в освіті Розвиток інформаційно-технологічної бази сучасного суспільства за останнє десятиліття, спричинив різкий стрибок у розвитку комп’ютерної техніки, технології програмування та, як наслідок, появу нових засобів зв’язку та розвиток  і застосування нових інформаційно-комунікаційних технологій та засобів навчання у навчально-виховному процесі систем освіти. Ознакою сучасного суспільства стають мережі та мережні технології, які беруть свої витоки із процесів глобалізації: глобальні, локальні, корпоративні та інші - вони охопили і стали невід’ємною складовою у всіх сферах нашого життя. В зв’язку з комп’ютеризацією, всі галузі діяльності людства зазнали величезних змін. Ця модернізація не пропустила й освіту. Сучасний вчитель, при підготовці уроку, повинен активно використовувати комп’ютерну техніку. Новітні програмні засоби дають змогу виконати ті завдання, які неможливо розв’язати із-за відсутності обладнання. Запустивши програмне забезпечення на комп’ютері, до якого під’єднано мультимедійну дошку, учні мають змогу розглянути різноманітні карти, гірські хребти, напрямки руху річок, фото з різних куточків світу; змоделювати та дослідити явища та досліди. Один з новітніх методів навчального процесу є науково-дослідницькі проекти, до яких залучаються старшокласники, - надійний шлях пізнання кожним юним дослідником своїх творчих можливостей, а часто – й професійного самовираження. До того ж, при підготовці роботи, активно використовується комп’ютер. Ефективне використання інформаційно-комунікаційних технологій припускає наявність інформаційної культури - умінь шукати, передавати і готувати інформацію у формі текстів і малюнків за допомогою персональних комп'ютерів і мережі Інтернет. Розвиток цієї культури веде до глибшого розвитку логічного мислення. Велику роль в освіті відіграє мережа Інтернет. Сучасний вчитель повинен вчитися працювати з комп’ютерними мережами. Завдяки світовій павутині педагог може проводити конференції з власної квартири, налаштувавши телеконференцію. У форумах обговорити цікаві питання з однодумцями. Написати листа та відіслати звіт електронною поштою.             В наш час популярні пошукові системи, які за фразою можуть знайти те, що потрібно користувачу. Учні та вчителі можуть скористатися освітніми порталами. Знайти на них інформацію з будь якого предмета, при цьому дані будуть відповідати вимогам міністерства освіти. Актуальним на даний момент стає дистанційне навчання. Вчитель, чи то учень, реєструється в мережі Інтернет і проходить навчання сидячи в класі або вдома. Відбувається це за рахунок перегляду відео роликів, читання лекцій уроків, електронної бібліотеки і т.д. Кожен може перевірити себе, зайшовши на сторінку тестування. Також вчителі можуть взяти участь у поповненні скарбнички даного навчального сайту, зберігши свої розробки. Завдяки мережі Інтернет ми маємо змогу ознайомитися з інформацією сайтів міністерства освіти чи регіонального інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів. Завантаживши в свій комп’ютер електронну газету «Таврійський вісник», відому всім вчителям, можна почитати роботи наших колег, про їх думки щодо стану освітнього процесу. Сучасні учні мають мобільні телефони, комп’ютери, DVD-плеєри та багато іншої новітньої техніки. Тому вони ознайомлені з сучасними технологіями більше за вчителя. Викладач займаючись самоосвітою, повинен ознайомлюватись з новими інформаційно-технічними розробками та ознайомлювати учнів з сучасними методами підготовки свого предмета.   Навчання завжди було пов'язане із застосуванням технічних за­собів, які розширювали можливості і підвищували ефективність по­дання навчального матеріалу, його засвоєння, управління навчальним процесом. Слід зауважити, що розвиток засобів навчання та можливості їх технічної реалізації суттєво випереджають можливості створення повноцінних методик застосування таких засобів. До того ж, пев­на інерційність системи освіти є об'єктивно обумовленою і необ­хідною, оскільки «виробничий цикл» навчання учня в ЗНЗ триває в основному понад 10 років. Навчання вчителя триває 4—5 років, інтервал проходження ним курсової перепідготовки в закладах післядипломної педагогічної освіти теж становить 5 років. За цей час виникають і набувають поширення (у тому числі починають масово постачатись у загальноосвітні навчальні заклади) нові засоби на­вчання, які суттєво відмінні від тих, застосовувати які вчителі навча­лись у педагогічних вищих навчальних закладах і в системі післядипломної освіти, отже — внаслідок розвитку суспільства змінюється освітнє середовище. XXI століття - це час переходу до високотехно-логічного інформаційного суспільства, в якому якість людського потенціалу, рівень освіченості й культури всього населення набувають вирішального значення для економічного і соціального поступу країни. Інтег­рація та глобалізація соціальних, економічних і куль­турних процесів, що відбуваються у світі, перспективи розвитку української держави на найближчі два деся­тиліття вимагають глибокого оновлення системи осві­ти та зумовлюють її випереджальний характер, - ви­значено в Концепції загальної середньої освіти. Тому у найближчі роки реформування освіти в Україні передбачає її перебудову з метою впроваджен­ня в освітню практику таких технологій, які б створили максимально сприятливі умови для розвитку, навчання та виховання творчої особистості, в результаті яких вона буде підготовлена до активного, самостійного життя в суспільстві. Таке складне завдання можна ви­рішити шляхом використання інноваційних технологій навчання, серед яких чільне місце займають комп'ютерні технології. Вони відкривають нові, ще недостатньо досліджені можливості вдосконалення на­вчальної діяльності. Педагогічні інновації — це результат творчого пошуку оригінальних, нестандартних рішень різнома­нітних педагогічних проблем. Прямим продуктом тво­рчого пошуку можуть бути нові навчальні технології, оригінальні виховні ідеї, форми та методи виховання, нестандартні підходи в управлінні. Побічним продук­том інновацій як процесу творчої діяльності є зростан­ня педагогічної майстерності вчителя і керівника, рівня його культури, мислення, світогляду. Перехід до ефективної реалізації особистісно-орієнтованого на­вчання і загальнодоступної освіти стає можливим не тільки внаслі­док модифікацій організаційних форм навчання, а й унаслідок того, що з'явились і з'являються нові засоби навчання, які ґрунтуються на використанні інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ). Вихо­дячи з парадигми первинності особистості учня у процесі навчання, нині роль засобу навчання слід трактувати ширше: не тільки як за­собу подання навчального матеріалу та засобу закріплення отрима­них знань, а й як засобу навчальної діяльності учнів на уроці та у позаурочний час, внаслідок застосування якого розвивається і стиму­люється навчально-пізнавальна активність, реалізуються можливості набуття освіти кожним індивідуумом.   Ефективність використання кожного із засобів навчання мож­на розглядати з різних позицій: з точки зору можливості використання за різних організаційних форм навчання, зокрема для організації самостійної роботи учнів; стосовно зручності використання вчителем під час навчальних занять і в процесі підготовки до уроків; з точки зору відповідно змісту навчальної дисципліни та форм і методів реалізації моделі об'єкта вивчення; в аспекті формування мотиваційних чинників вивчення певної навчальної теми, розділу і предмету в цілому. Як показує практика, найбільш ефективним шляхом вирішення поставлених завдань є оснащення навчальних закладів сучасними технічними засобами, комп'ютерними навчальними програми та за­стосування нових технологій навчання. Комп'ютеризація навчання - об'єктивний процес, обумовлений потребами суспільства, що переживає новий етап науково-технічного прогресу, а також внутрішніми потребами системи освіти у підвищенні якості навчального процесу на основі використання комп'ютерних засобів і технологій. Комп'ютерна технологія навчання, або комп'ютерне навчання, - це така система навчання, коли одним з технічних засобів навчання є комп'ютер. Комп'ютерні технології - це не набір педагогіч­них прийомів, програмних продуктів, здатних для ти­ражування, а перш за все сукупність ідей, особистісна освітня концепція учителя, його уявлення про органі­зацію дидактичних процесів з використання комп'ютерної техніки. Сучасні комп'ютерні технології знаходять широ­ке застосування в галузі освіти. Комп'ютер використо­вується у навчальному процесі як засіб навчання, як об'єкт вивчення, як складова системи управління на­родною освітою, як елемент методики наукових дослі­джень. Застосування комп'ютерних технологій у системі освіти сприяє формуванню в учнів інформаційної ком­петенції, яка забезпечить комп'ютерну та інформацій­ну грамотність, ознайомить учнів із напрямами засто­сування комп'ютерів та навчить використовувати їх можливості. Комп'ютерна грамотність - це здатність викорис­товувати електронно-процесорну техніку з метою збе­рігання, обробки й використання інформації. Вона міс­тить три компоненти: знання теоретичних засад і ро­зуміння принципів дії комп'ютерної техніки, володін­ня мовами програмування та сформованість операцій­них навичок та вмінь кодувати, вводити й обробляти дані. Одним із найперспективніших напрямків використання комп'ютерних технологій є комп'ютерне моделювання. Комп'ютерні моделі - це комп'ютерні програми, що імітують об'єкти, досліди, явища, або ситуації. Вони дозволяють одержувати наочні ілюст­рації експериментів і явищ, змінювати ча­совий масштаб, варіювати в широких межах параметрів і умови експериментів, а також моделювати ситуа­ції, недоступні в реальних умовах. Наприклад, демон­струвати процеси, які прохо­дять впродовж місяців, років і навіть століть; знайоми­ти з явищами що мають звукове відображення; прово­дити практичні та лабораторні роботи. Для введення комп'ютера у процес навчання створюються навчальні комп'ютерні програми (НКП) або програмно-педагогічні засоби (ППЗ). Сьогодні загальною тенденцією еволюції про­грамних засобів є перехід від текстових систем до гра­фічних і мультимедійних. Мультимедіа — це сукупність комп'ютерних технологій, в якій одночасно використовується кілька інформаційних середовищ: графіку, текст, відео, фотографія, анімація, звукові ефекти, високоякісний зву­ковий супровід. Технологія мультимедиа ґрунтується на спеціальних апа­ратних й програмних засобах. Сучасні комп'ютерні навчальні системи розробляють за допомогою мультимедіа-технології. Ця технологія виникла на перетині багатьох галу­зей знань. Для її успішного використання й розробки продуктів у її сере­довищі потрібна відповідна програмно-технічна платформа, про яку йти­меться нижче. Інтенсивний розвиток мультимедіа-технології розпочався в середині 80-х років. Нині мультимедіа-технології застосовують у таких сферах: розваги (комп'ютерні ігри, віртуальна реальність); реклама (презентації, рекламні фільми); телекомунікації (домашні сторінки в World Wide Web); інформаційні системи (мультимедійні каталоги, архіви, до­відники); моделювання (тренажери); навчання. Ще до появи технології мультимедіа експерти з маркетингу, за результатами численних експериментів, виявили залежність між методом засвоєння матеріалу й здатністю відтворити набуті знання через якийсь час. Якщо матеріал було подано у звуковому вигляді, то людина запам'ятову­вала близько 1/4 інформації. Якщо інформація була подана візуально — близько 1/3. При комбінуванні впливу (зорового й слухового) запам'ято­вування підвищувалося до 1/2, а якщо людина долучалася до активних дій у процесі вивчення, то засвоюваність матеріалу підвищувалася до 75 %. Отже, застосування технології мультимедіа може значно підвищити ефективність навчання. Простий дружній інтерфейс робить мультимедіа-ресурс незамінним у самостійній підготовці учня. Тому такі ресурси зна­йдуть широке застосування в системі дистанційної освіти. Розробка навчальних ресурсів у середовищі мультимедіа (мультимедіа-ресурсів) є тривалим і дорогим процесом, тому важливо добре уявля­ти собі всі основні етапи створення ресурсу й можливі рішення на кожно­му етапі. На попередньому етапі створення мультимедійного ресурсу здійснюється вибір змісту й матеріалу для його подання в середовищі мультимедіа. Це один з відповідальних етапів роботи. Слід виявити наявні ресурси з цієї проблематики, передбачувані витрати й час, необхідний для створення ресурсу, а також його можливий тираж і аудиторію, якій адресований ресурс. Тип аудиторії дає змогу визначити загальні вимоги до мультимедіа-ресурсу.   Можна визначити такі групи ресурсів: для дітей дошкільного й молодшого шкільного віку; загальноосвітні різного рівня; ресурси фахової освіти для початківців і фахівців. Навчальні ресурси для дітей дошкільного й молодшого шкільного віку призначені для формування в дітей основних навичок і знань (колір, форма, звук, музика, мовлення читання, грамота, природознавство, іно­земна мова тощо) і мають простий для сприйняття дітей інтерфейс, реа­лізуються у формі захопливої гри, подорожі. Загальноосвітні ресурси мають враховувати особливості навчання, пов'язані з різним рівнем загальної підготовки тих, кого навчають (необ­хідна оцінка наявних знань і підлаштування системи для оптимального викладу), рівнем комп'ютерних знань (необхідний простий і зрозумілий інтерфейс). Важливо забезпечити таке узгодження тем навчання, щоб вив­чення однієї теми не було на шкоду іншій і не випереджало вивчення паралельних тем. Ресурси фахової освіти мають враховувати рівень підготовки, давати можливість не повторювати вже відомі теми, забезпечувати наявність останньої інформації в цій предметній сфері. Після того, як обрано тип ресурсу й аудиторію, якій він адресований, визначають мету навчання й ступінь складності матеріалу.   Комп'ютер можна використовувати і в позакласній роботі. Особливо на факультативних та гурткових. Застосування технології проектного навчання є не тільки однією з форм позакласної діяльності, вона органічно вписується у навчально-виховний процес. Ця технологія навчання дозволяє розв'язувати задачі формування творчого мислення, забезпечує розвиток ініціативи та самостійності учнів, дозволяє застосову­вати знання, отримані у процесі навчання, для розв'язку практичних завдань, тобто з'являється мож­ливість втілювати принцип взаємозв'язку знань і прак­тичної діяльності. Проектне навчання заохочує і посилює активність навчання з боку учнів, тому що воно особистісно-зорієнтоване; використовує множину дидактичних підходів - навчання в справі, незалежні заняття, спільні навчання, мозковий штурм, рольова гра, евристчне і проблемне навчання, дискусія, командне навчання; сприяє самомотивації навчання, що означає зростання інтересу і захопленості роботою в процесі її виконан­ня; підтримує педагогічні цілі в когнітивній, афективній і психомоторній областях на всіх рівнях - знання, розуміння, застосування, аналізу, синтезу; дозволяє вчитися на власному досвіді та досвіді інших не на словах, а в конкретній справі; приносить задоволення учням уже через те, що в остаточному підсумку вони мають продукт власної діяльності. Метод проектів припускає розв'язування деякої проблеми, яка передбачає, з одного боку, викорис­тання різноманітних методів, засобів навчання, а з іншого, інтегрування знань, умінь з різних галузей науки, техніки, технології, творчих галузей. Викорис­тання цього методу виправдовує себе, якщо результа­том виконаного проекту є конкретний продукт, гото­вий до впровадження. Доцільність використання методу проектів ви­значається наступним: Наявність значущої в дослідницькому, твор­чому плані проблеми чи задачі, яка вимагає інтегро­ваного  знання,  дослідницького  пошуку  для  її розв'язування. Проект розробляється за ініціативою учнів. Тема проекту для всього класу може бути однією, а шляхи реалізації для кожного учня різні. Практична, теоретична, пізнавальна значу­щість передбачуваних результатів - створення конк­ретного програмного продукту. Самостійна діяльність учнів. Визначення кінцевої мети спільних або інди­відуальних проектів. Визначення базових знань з різних галузей, необхідних для роботи над проектом. Структурування змістової частини проекту (з вказуванням поетапних результатів). Проект заздале­гідь спланований, сконструйований, але разом з тим допускає гнучкість і зміни в ході виконання. Використання дослідницьких методів: визна­чення проблеми, задач дослідження, які випливають із проблем, висунення гіпотез щодо способів їх розв'язування, обговорення методів дослідження, оформлення кінцевих результатів, аналіз отриманих даних, підведення підсумків, коригування, висновки ( використання в ході спільного дослідження методу «мозкової атаки», «круглого столу», статистичних методів опрацювання результатів експериментів, тво­рчих звітів, перегляду та ін.) Проект реалістичний, орієнтований на ресур­си школи, які є в її розпорядженні. Проектна діяльність виступає важливою ланкою технології формування культури навчальної діяльно­сті учнів. Вона дозволяє не тільки спостерігати про­цес становлення особистості, а й нарощувати цю культуру, створювати умови для її підвищення від проекту до проекту.   Основною причиною недостатнього впрова­дження комп'ютерних технологій навчання в практику школи є незадовільний стан комп'ютеризації загально­освітніх навчальних закладів України, відсутність про­грамних і методичних розробок, які орієнтовані на безпосереднє застосування на уроці біології як засобу не тільки індивідуального, а і фронтального навчання учнів, де провідну роль грає вчитель, а комп'ютер ви­конує роль асистента, тренажера, засобу інтенсифіка­ції, контролю й оцінювання навчальної діяльності уч­нів.