Методи продуктивного навчання   1.        Когнітивні методи (дозволяють учням пізнавати навколишній світ) 2.        Креативні методи (створювати при цьому освітню продукцію) 3.        Оргдіяльністні методи (організовувати освітній процес)   Когнітивні методи навчання 1.        Є методами навчального пізнання, розділяються на методи науки, методи навчальних предметів, метапредметні методи. Наукові методи – методи досліджень. До них належать методи порівнянь, аналогій, синтезу, класифікації та інші. Метапредметні методи – первинною метою є пізнання об’єкта. До групи когнітивних методів належать: Метод емпатії (перевтілення) означає осягнення почуттів іншої людини, перевтілення у стан іншого об’єкта. Умовою успішного застосування методу емпатії є певний стан учнів, створений вчителем настрій. Метод змістовного (смислового) бачення Є продовження та поглиблення попереднього методу. Одночасна концентрація свого зору та набутого досвіду пізнань на освітньому об’єкті дозволяє учням зрозуміти первопричину об’єкта, укладену в ньому ідею, тобто внутрішню суть об’єкта.     Метод образного бачення – емоційно-образне дослідження об’єкта. Намалювати побачені в ньому образи, описати на що вони схожі.             Метод символічного бачення – відшукання або побудова учнем зв’язків між об’єктом та його символом (світло – символ добра).   Метод евристичних запитань. (Відповідь на сім ключових запитань: Хто? Що? Навіщо? Де? Чим? Як? Коли?)   Метод порівнянь. Застосовується для порівняння: -         версій різних учнів; -         версій учнів з культурно-історичними аналогами, які були сформульовані великими вченими, філософами, богословами; Різноманітні аналоги між собою Метод евристичного спостереження. Метою є навчання дітей здобувати та конструювати знання за допомогою спостережень. Власний: результат містить: а) інформаційний результат спостереження; б) спосіб спостереження, що був застосований; в) комплекс власних дій і відчуттів, що супроводжували спостереження. Метод факти. Пошук фактів, відмінність їх від  не-фактів. Метод досліджень. Досліджується об’єкт за таким планом: Мета дослідження – план роботи – факти про об’єкт-досліди, малюнки дослідів, нові факти -         питання та  проблеми, що виникли, версії відповідей  гіпотези – рефлексійні міркування – усвідомлені способи діяльності та результати – висновки. Метод конструювання понять. Формування в учнів понять, що вивчаються, починається з актуалізації уявлень, які вони вже мають. Порівнюючи та обговорюючи уявлення учнів про поняття, вчитель допомагає довести їх до деяких культурних форм. Метод конструювання правил. ("Відкривається» самими учнями) Метод гіпотез. Розвивається під час рішення прогностичних завдань типу " що буде, якщо: " Метод прогнозування. Учні досліджують динаміку якихось змін і прогнозують можливий варіант. Через визначений час прогноз порівнюють з реальністю, проводять обговорення результатів, роблять висновки. Метод помилок.  Помилка розглядається як джерело протиріч, феноменів, виняток з правил, джерело нових знань, які народжуються при протиставленні  загально прийнятих. Увага актуалізується для з’ясування причин помилок і способів їх припущення Метод конструювання теорій. Учням пропонується провести теоретичне узагальнення роботи, яку вони виконали, наступними способами: 1)               виявлені учнями факти класифікуються за визначеними вчителем параметрами, наприклад: факти про  будову об’єкта, факти про його функції, факти про процеси, факти про взаємозв’язки; 2)               з’ясовуються типи позицій спостерігачів, наприклад, хронологічна позиція (послідовна фіксація та опис подій), математична (досліджуються кількісні характеристики об’єкта, його форми пропорції), образна (знаходять виразні словесні характеристики об’єкта, його символічні риси); 3)               формуються питання та проблеми, що стосуються найбільш примітних фактів, наприклад: "Чи впливає колір воску на колір полум’я свічки? Чому не можна взяти полум’я у руки?” Подальші заняття забезпечують розвиток освітнього процесу за такою послідовністю теоретичних узагальнень: Факти – питання до них гіпотези відповідей – побудова теоретичної моделі – наслідки моделі – докази моделі (гіпотези) – застосування моделі – зіставлення моделі з культурними аналогами. Способи конструювання учнями теоретичної моделі встановлюється вчителем залежно від освітньої галузі або теми, що вивчається.