Роль віртуальних екскурсій у навчально-виховному процесі в умовах сільської школи   Використання інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) впливає на всі складові сучасної системи освіти: формуються нові підходи, засоби та методи передачі знань і розробляються принципово нові критерії якості освіти. Крім того, в умовах інформатизації навчального процесу вчителі отримують нові можливості управління пізнавальними здібностями учнів. Сучасні учні у навчанні та у повсякденному житті активно користуються засобами ІКТ, орієнтовані на використання інтерактивного, мультимедіа насиченого, інформаційно-навчального середовища. Тому, виникає необхідність здійснювати розробку нових концепцій використання інформаційно-комунікаційних технологій: мультимедійних та інтерактивних засобів наочності, які реалізовані засобами ІКТ і допомагають суб’єктам навчання опановувати нові знання та уміння, підтримують процес активного навчання, моделюють поведінку об’єктів реального світу в комп’ютерному (віртуальному) освітньому середовищі, сприяють формуванню пізнавальних здібностей та самостійної й творчо розвинутої особистості. За своєю дидактичною метою ці заняття можуть бути віднесені, як правило, до уроків засвоєння нових знань, коли вчитель, перетворюючись на екскурсовода, «проводить» школярів-туристів по визначних місцях чи запрошує завітати до уявного музею. Можливі й інші варіанти проведення такого заняття, наприклад, урок з елементами рольової гри. В цьому випадку учні класу об’єднуються в групи: екскурсоводів, репортерів, дослідників, енциклопедистів. «Уявна екскурсія», як, власне, і будь-який нестандартний урок, може поєднувати в собі елементи різних моделей і технологій навчання. Але, поговоримо про віртуальну екскурсію, розуміючи під цим терміном умовне «відвідування» визначних місць, огляд експонатів різних музеїв, виставок за допомогою мультимедійних ресурсів, Інтернету. Необхідність введення нової назви для нестандартної форми уроку пояснюється характером матеріалу, який використовується на такому уроці. Саме використання мультимедійних ресурсів (від англ. multimedia— спільної назви інформаційних матеріалів, що подаються користувачеві у вигляді зображень (зокрема відеоматеріалів і анімації), звуків та гіпертексту) визначає способи організації та методи проведення віртуальної екскурсії як нестандартної форми уроку. Зрозуміло, що віртуальна екскурсія до музею не в змозі замінити безпосереднього спілкування учнів із шедеврами живопису та справжніми історичними пам’ятками. Але все ж віртуальні подорожі до музеїв допомагають учням відчути колорит епохи, дух старовини, спробувати себе у ролі дослідників. Більшість музеїв швидко відреагували на тенденції в розвитку електронних засобів масової інформації та медіа-технологій, вдало інтегрувавши візуальні засоби у традиційну музейну практику, пропонуючи сьогодні відвідувачам своїх сайтів здійснити віртуальні екскурсії. Спробуємо визначити переваги віртуальної екскурсії. По-перше, це можливість для кожного ознайомитися з музейними експонатами більшості відомих музеїв світу, незалежно від місцезнаходження школи. Єдина технічна вимога — підключення до Інтернету і наявність презентаційної техніки. По-друге, в руках учителя з’являється потужний мотиваційний інструмент, який він може використати для активізації навчально-пізнавальної діяльності школярів на уроці. Елементи інтерактивності у поєднанні з інформаційними технологіями змінюють емоційну й інтелектуальну атмосферу уроку. По-третє, учні отримують доступ до якісних мультимедійних продуктів, за допомогою яких вчитель зможе сформувати в них образне уявлення про історичне минуле. Мультимедійні засоби дають змогу не лише компенсувати брак сучасних наочних посібників, а й оперативно вносити до них певні зміни, продиктовані часом. Адже результати порівняння мультимедійних матеріалів з ілюстраціями підручників, якими користуються учні, явно не на користь останніх. Виходячи із цільових настанов, учитель може обрати різні форми та методи роботи з використанням мультимедійних ресурсів музею: провести оглядову і тематичну віртуальну екскурсію; використати мультимедійні ресурси музейного сайту для створення електронної бази наочних засобів різних видів: картин, портретів, фото- і відеоматеріалів тощо; організувати практичну роботу учнів на уроці з віртуальними образами музейних експонатів; залучити учнів до використання мультимедійних та інформаційних ресурсів музею в процесі написання повідомлень, рефератів та учнівських пошуково-дослідницьких робіт.   При вивченні деяких предметів, як от історії чи географії, можна звернутися до віртуальних анімованих карт. Віртуальні анімовані карти – це інформаційний мультимедійний та інтерактивний ресурс, який характеризується представленням у цифровому вигляді картографічних явищ і процесів та реалізований засобами інформаційно-комунікаційних технологій. Віртуальні анімовані карти за нашими підходами до класифікації та її місця серед інших дидактичних засобів відноситься до категорії засобів віртуальної наочності (ЗВН). Основна дидактична одиниця будь-якого ЗВН – аудіовізуальний образ (АВО), який складається з елементарних дидактичних одиниць: графіки (статичної та динамічної), тексту, звуку, відео, моделі, гіперпосилання, а також їх комбінацій. Основне завдання створення аудіовізуального образу – створити простий і зрозумілий наочний образ досліджуваного явища чи об’єкта у процесі сприйняття різноманітної інформації.   Віртуальні середовища класифікуються залежно від: ступеня активності віртуального середовища: некеровані (суб’єкт навчання не має змоги змінювати параметри представлення інформації – проекцію, кут спостереження, масштаб зображення, включити або виключити шари даних тощо); керовані (суб’єкт навчання має змогу змінювати параметри представлення інформації в реальному часі); пасивні (орієнтовані тільки на представлення інформації); інтерактивні (можливість використання «зворотного зв’язку»); методів отримання освітнього контенту: із сайту в мережі; із компакт-диску та комбіновані; способу візуалізації: віртуальні середовища, у яких використовується двовимірна та тривимірна графіка, анімація, відео та їх комбінації.   Отже, основною метою є виділити переваги та недоліки даних засобів.   Наведемо переваги використання різноманітних віртуальних екскурсій у навчальному процесі. Віртуальні екскурсії: володіють насиченим інформаційним контентом; характеризуються додатковими елементами отримання та засвоєння знань: інтерактивність, навігація, кольорова графіка, швидке завантаження; сприяють індивідуалізації навчання: забезпечують суб’єктів навчання можливістю вибору темпу та траєкторії одержання знань із елементами самонавчання і самоконтролю, при цьому не замінюючи педагога в навчальному процесі; сприяють розумовому процесу суб’єктів навчання через образи; виступають об’єктом дослідження; володіють можливістю постійного доповнення (оновлення) новою інформацією; розвивають творчий потенціал суб’єктів навчання; володіють особливим впливом на емоційну сферу суб’єктів навчання завдяки візуально представленому матеріалу; реалізують дистанційні методи навчання та сприяють роботі з суб’єктами навчання, що мають обмежені можливості; створюють умови для самостійної роботи та комфортного середовища навчання; формують в суб’єкта навчання асоціативні зв’язки, що сприяють кращому засвоєнню навчального матеріалу; здійснюють інтеграцію інформації, оскільки в процесі навчання за допомогою мультимедійних та віртуальних технологій реалізується можливість одночасно використовувати всі канали сприйняття суб’єктів навчання; підвищують мотивацію навчання; демонструють міждисциплінарні зв’язки; стимулюють інтерес до занять; дозволяють вивчати об’єкт чи явище в різноманітних умовах (використовуючи комп’ютерне моделювання); здійснюють на суб’єкт навчання психолого-педагогічний вплив лонгованого характеру.   Недоліки використання віртуальних екскурсій у навчальному процесі: їхнє проектування та реалізація є складним процесом, що вимагає великих часових, технічних і фінансових витрат; обмеження часу спілкування з педагогом та зменшення безпосереднього контакту між суб’єктами навчання, оскільки увага зміщується на спілкування з комп’ютером.   Виходячи з вищесказаного ми бачимо, що описані ресурси несуть величезну кількість потужних інструментів для навчально-виховного процесу. Особливо у тих навчальних закладах, де немає можливості відвідати музей, театр чи, наприклад, планетарій. Але, не слід забувати й про живе, культурне, емоційне спілкування учнів з вчителем. Яке, перш за все, несе найбільшу перевагу