Шляхи використання новітніх технологій в навчально-виховному процесі   Розвиток нових інформаційних технологій на початку століття і тисячоліття відкрив перед людством величезні перспективи в комунікації. Нові інформаційні технології надають великі можливості вчителям у розвитку умінь, навичок та здібностей дітей, наприклад, із використанням навчальних, високопрофесійних, комп’ютерних програм та ігор, застосуванням комп'ютерних енциклопедій, через вихід в Інтернет тощо. Вчителям необхідно усвідомити, що навколишній світ став іншим і треба створити нову культуру життя з новими інформаційними технологіями. Треба навчитися користуватися цими технологіями і не загубити того найкращого, що дала історія людству, аби не втратити здатності реально мислити, спілкуватися, міркувати. Слід зауважити, що нові інформаційні технології використовуються все більшим колом людей, а вік користувачів невпинно знижується – вже діти дошкільного віку застосовують комп’ютерні ігри. Тому особливо актуальною стає культура використання цих технологій вчителями у системі освіти. Нові інформаційні технології, зокрема комп’ютерні, сприяють як традиційним видам діяльності, так і нетрадиційним – розвиваються нові навчальні програми з різних предметів, дисциплін, нові форми мистецтва. У сучасній педагогічній літературі наголошується на тому, що мета є основою будь-якої педагогічної системи. На думку Ю. Дорошенка та В. Лапінського, метою навчання інформаційно-комунікаційних технологій є «формування в учнів теоретичної бази знань з основ інформатики, умінь і навичок використання комп’ютерних засобів сучасних інформаційних технологій у своїй діяльності, що має забезпечити формування основ інформаційної культури та інформаційно-комунікативної компетентності». Ця мета повинна бути досягнута для кожного учня. «Однією із найважливіших особливостей нашого часу, – як зазначив екс міністр освіти України Станіслав Ніколаєнко, є перехід розвинутих країн світу від постіндустріального до інформаційного суспільства, а тому питання інформатизації всіх сфер суспільного життя є одним із пріоритетних завдань держави. До найважливіших стратегій розвитку суспільства належить, зокрема, інформатизація освіти, підготовка майбутнього покоління до життя в інформаційному суспільстві і створення умов до безперервної освіти. Одне з головних завдань освіти в умовах інформаційного суспільства – навчити дітей користуватися інформаційними технологіями та навчатися, використовуючи ці технології. Наскільки успішно буде вирішене це завдання, визначною мірою залежить розвиток країни і її місце у світовій спільноті». Концепція розвивального навчання «Педагогіка здорового глузду», розроблена академіком А. Леонтьєвим, що орієнтована на виховання функціонально-грамотної особистості (тобто людини, яка може вчитися все життя), реалізує ідеї розвивального, безперервного навчання і спрямована насамперед на розвиток та вдосконалення змісту освіти, на забезпечення його програмно-методичними і навчальними матеріалами. Комп'ютерна грамотність стає обов’язковою умовою професійної освіти сучасного фахівця. У цьому напрямі проводиться значна робота як науковців, так і практичних працівників освіти. На сьогодні набула особливої актуальності проблема формування професійного саморозвитку вчителя. Це пов’язано, з одного боку, із динамічним становленням, бурхливим розвитком комп’ютерних технологій, програмного забезпечення, а у зв’язку з цим – з недостатньою розробленістю методики вивчення цього предмета. З іншого боку, зміна ролі вчителя у процесі інформатизації освіти висуває нові вимоги до його особистісних якостей. У вчителя, який використовує комп’ютерну техніку, повинні бути сформовані знання, уміння і навички до пошуку потрібної інформації, до дослідницької діяльності. Йому необхідні навички творчої діяльності, самоорганізації, самоосвіти, тому що специфіка професійної діяльності із застосуванням комп’ютерних навчальних програм вимагає постійної підтримки свого рівня знань. Здатність до творчості вчителя – це створення у процесі навчальної діяльності проблемних ситуацій у дітей. Для підвищення творчої активності учнів необхідно застосовувати розвивальні, інтелектуальні ігри для їхнього віку. При використанні комп’ютерних навчальних програм на уроках потрібно враховувати специфіку шкільного віку. Щоб комп’ютерні програми перетворилися у джерело саморозвитку, необхідно, щоб вони задовольняли вимоги, серед яких важливе значення має мета. Кожна комп’ютерна програма передбачає розподіл функцій дитини та їх оцінювання. Таким чином, для підвищення творчої активності можна скористатися такими підходами до комп’ютерних програм: Створення або використання комп’ютерних аналогів відомих творчих ігор. Розроблення нових творчих ігор із використанням великих можливостей нових інформаційних технологій. Систематизувати програми, які існують. Подавати інструкцію роботи з навчальними програмами у вигляді казки, сюжету, мультфільму тощо. З метою формування інформаційних умінь, що визначають теоретичну і практичну готовність майбутнього вчителя до застосування інноваційних методик та комп’ютерних технологій у навчальному процесі необхідно впроваджувати спеціальні лабораторні практикуми, практичні заняття, факультативи безпосередньо у процесі підготовки творчого вчителя. Проблема підготовки вчителя до застосування нових інформаційних технологій на різних уроках набула особливої актуальності. Тому слід поставити за мету вивчити наукову літературу та досвід роботи вчителів щодо застосування новітніх інформаційних технологій на уроках. Та не всі вчителі творчо підходять до вирішення проблеми впровадження комп’ютеризації в школі. На це впливає і вік учителів, і недостатній педагогічний стаж роботи. Використання комп’ютера сприяє розвитку розумових здібностей вчителів, їхнього творчого мислення, підвищує інтерес до навчання в учнів, сприяє набуттю ними знань і вмінь. Педагогічні працівники повинні оволодіти навичками роботи з персональним комп’ютером, ознайомитися з його можливостями у навчальних закладах, щоб використовувати свої знання у майбутньому.